четверг, 25 мая 2017 г.

Відбулося свято " Прощавай , країно дитинства" 
  

 


Прощавай 4 клас, ти замалий уже для нас .

среда, 17 мая 2017 г.

День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу


День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу — день пам'яті в Україні, що відзначається щорічно 18 травня, у річницю депортації кримськотатарського народу 1944 року. Започаткований 12 листопада 2015 року постановою Верховної Ради України[1].


Тією ж постановою ВР депортація з Криму кримських татар визнана геноцидом кримськотатарського народу 
Депортація - примусове або насильницьке переселення одних людей іншими за межі певної території - найдавніше явище. Своєрідний «інструмент» боротьби, в цілому , з власними страхами тих, хто займається подібним неподобством, їх побоюванням за примарну владу. Ефективність подібного методу вкрай сумнівна і не витримує жодної здорової критики. Більш того, виступаючи в якості тимчасового заходу «вирішення проблеми» лише додає цих проблем, породжуючи і горе, і приховану ненависть, біль і страждання, які в свою чергу, в тій чи іншій мірі, неодмінно мають зворотний, дуже потужніший ефект.18-го травня, починаючи з 1994-го року в Україні, згідно Указу Президента № 165/94 від 14-го квітня 1994 року, відзначається День скорботи і пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу, яка сталася 18-20 травня 1944-го року. Переселенню піддалися і старі, і жінки, і діти, цілі родини, більше чверті мільйона люду. Жахливий злочин, з цілої черги, від антилюдських проявів у часи сталінського режиму, війни та радянської влади. Вже у 1967-му році, при тій же самій, радянській владі, Указом Президії Верховної Ради СРСР № 493, ці дії були визнані необгрунтованими. Пізніше, в 1989-му році , Верховною Радою СРСР, ця депортація була нарешті засуджена, визнана незаконною і оголошена злочинною. Татари отримали реальну можливість відновити порушене кимось і колись право на свою споконвічну територію, що входила до того часу до складу суверенної України, територіальну цілісність якої у 1994-му році гарантували не багато не мало, а три найавторитетніші країни у світі : Росія, Сполучені Штати Америки і Великобританія. Почалося активне повернення людей на свою рідну землю, радість і сльози, звичайно ж маса труднощів, але безперечно, колишній жах здавався позаду ...




понедельник, 15 мая 2017 г.

Подорож до місцевих краєвидів











15 травня Міжнародний день сім’ї


Дуже часто в сучасних сім’ях через те, що чоловік і дружина протягом дня багато часу приділяють роботі, дітям, телевізору, інтернету, хобі і т.д., наодинці подружжя проводять всього близько 4 хвилин в день.
Міжнародний день сім’ї встановлений Генеральною Асамблеєю ООН у 1993 році і відзначається щорічно 15 травня (резолюція A/RES/47/237 від 20.09.1993 р.). Встановлення цього дня покликане звернути увагу громадськості різних країн на численні проблеми сім’ї. На думку Генерального секретаря ООН Кофі Аннана, коли зневажаються основні права однієї сім’ї - єдність всієї людської сім’ї, членами якої вони є, перебуває під загрозою.
Будучи одним із основних інститутів суспільства, першою сходинкою соціалізації людини, сім’я розвивається та видозмінюється разом із навколишнім світом, по-своєму реагуючи на вимоги часу, відповідаючи на громадські потреби і сама формує їх.
Сім’я як основний елемент суспільства була і залишається берегинею людських цінностей, культури та історичної спадкоємності поколінь, чинником стабільності і розвитку. Завдяки сім’ї міцніє і розвивається держава, зростає добробут народу!
У всі часи по відношенню держави, а також по становищу сім’ї в суспільстві судили про розвиток країни. Це тому, що щасливий союз сім’ї і держави - необхідна запорука процвітання і добробуту її громадян.
З сім’ї починається життя людини, тут відбувається формування її як громадянина. Вона - джерело любові, поваги, солідарності та прихильності, то, на чому будується будь-яке цивілізоване суспільство, без чого не може існувати людина. Благополуччя родини - ось мірило розвитку і прогресу країни.

ФЛЕШМОБ " СЕРЦЕ  МАТЕРІ"





воскресенье, 14 мая 2017 г.

14 травня День матері


У багатьох країнах світу відзначають День матері 13 травня. В Україні - цей день відзначається в другу неділю травня відповідно до Указу Президента України від 10 травня 1999 року № 489/99.
Історія свята така: у 1908 році молода американка Анна Джервіс з Філадельфії виступила з ініціативою вшановування матерів у пам’ять про свою матір, яка передчасно померла. Анна писала листи до державних установ, законодавчих органів, видатних осіб із пропозицією один день у році присвятити вшануванню матерів.
Її старання увінчалися успіхом - в 1910 році штат Вірджинія перший визнав День Матері як офіційне свято. Хоча по суті це - свято вічності: з покоління в покоління для кожного мама - найголовніша людина для своїх дітей.
Безумовно, День матері - це одне з самих зворушливих свят, тому що кожен з нас з дитинства і до своїх останніх днів несе в своїй душі єдиний і неповторний образ - образ своєї мами, яка все зрозуміє, простить, завжди пожаліє і буде самовіддано любити незважаючи ні на що.
Щастя й краса материнства в усі століття оспівувалися кращими художниками і поетами. І невипадково - від того, наскільки шанована в державі жінка, яка виховує дітей, можна визначити ступінь культури й благополуччя суспільства. Щасливі діти ростуть в дружній родині й під опікою щасливої матері.
В цей день ми від усієї душі вітаємо дорогих мам з їх святом. Хай світлом і добром відгукуються в душах дітей ваші нескінченні турботи, терпіння, любов і відданість.
В 2017 році День матері в Україні припадає на 14 травня.

четверг, 11 мая 2017 г.


Виховна година

Перегортає пам'ять сторінки, веде туди на фронтові дороги. 

   Зустріч з працівниками бібліотеки

             День Перемоги - день памяті і   вшанування


   
Учні запросили бібліотекаря центральної районної бібліотеки Степаненко Галину Олександрівну. Вона в доступній формі розповіла дітям про героїв Кам'янщини, про книги , які були написані нашими земляками: Шамраєм О.Г. "Їхній подвиг житиме у віках", Людним Ф.П. "Фронтовими дорогами війни", Коломійцем Д. "Ішли у бій двадцятилітні".
   

  

  
Діти хвилиною мовчання вшанували пам'ять тих, хто не вернувся додому з війни.



  

Це світле і скорботне свято живе і буде жити в пам’яті народу. Саме цей день ознаменував переможне завершення Великої Вітчизняної війни. Дорогою ціною дісталася людству ця перемога. Чи не найбільше втрат зазнала Україна. Під час її окупації гітлерівці закатували більше 5 мільйонів мирних громадян. Ще 3 мільйони загинули на фронтах війни, близько 2,5 мільйонів юнаків і дівчат було примусово вивезено на каторжні роботи до Німеччини. Вщент було зруйновано численні міста, села, заводи, фабрики. Трагічну долю стертої з лиця землі білоруської Хатині розділили 97 українських сіл на Волині, 32 – у Житомирській, по 21 – у Сумській та Чернігівській областях, 17- на Київщині.
Без притулку і засобів до існування залишилося понад 10 мільйонів українських громадян. І все ж народ вистояв, підняв Україну з попелу і руїн, повернув їй життєдайну силу.
Пам’ять про співвітчизників, які віддали життя в ім’я свого народу, справіку в Україні вшановувались як святиня і вписувались в історію різними символами: пам’ятниками, обелісками, меморіалами, монументами. Одним з таких символів є друковані та рукописні видання, де поїменно представлені всі загиблі.
Встеляйте квітами дороги,
Дзвінкі заспівуйте пісні:
Сьогодні свято Перемоги,
 Найкраще свято навесні!

вторник, 9 мая 2017 г.

                                  День пам'яті та примирення — пам'ятний день в Україні, що відзначається з 2015 року 8 травня, в річницю перемоги над нацизмом у Європі. Відповідно до указу Президента України, метою відзначення є гідне вшанування подвигу українського народу, його визначного внеску в перемогу Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні та висловлення поваги усім борцям проти нацизму.
    8 травня 1945 Антигітлерівська коаліція офіційно прийняла Акт про беззастережну капітуляцію збройних сил Нацистської Німеччини, підписаний наступником Гітлера, президентом Німеччини Карлом Деніцом. Акт був підписаний ще 7 травня в Реймсі (Франція), однак ратифікований наступного дня в Берліні. З цієї нагоди 8 травня 1945 року в багатьох містах Європи та США були проведені велелюдні святкування.
     Резолюцією Генеральної асамблеї ООН від 22 листопада 2004 року, приуроченою до 60-ї річниці закінчення Другої світової війни в Європі, проголошені присвячені пам'яті жертв цієї війни Дні пам'яті та примирення, що відзначаються 8 та 9 травня.
     2014 року вперше в історії України офіційні заходи з нагоди завершення Другої світової війни в Європі та перемоги над нацизмом проходили два дні — 8 й 9 травня. Планувалося, що й надалі в Україні вшанування загиблих розпочинатиметься 8 травня — разом з Європою та світом, і продовжуватиметься традиційно 9 травня.
     День пам'яті та примирення встановлений Указом Президента України Петра Порошенка № 169/2015 «Про заходи з відзначення у 2015 році 70-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі та 70-ї річниці завершення Другої світової війни» від 24 березня 2015 року


9 Травня - День Перемоги над нацизмом


Чимало свят дарує нам весна, 
Як в рідний дім повернення з дороги. 
Та є найбільш хвилюючим для нас 
Величне свято Перемоги. 
Це свято не затьмариться в віках. 
В цей день нестимуть люди завжди квіти, 
Не обміліє пам’яті ріка – 
В серцях нащадків буде вічно жити… 


     В Україні сьогодні відзначається День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років. Слід зазначити, що ця пам’ятна дата була встановлена Верховною Радою України лише 9 квітня 2015 року законом “Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років” в рамках голосування за пакет законів про декомунізацію. Відтепер 9 травня відзначається як День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні замість встановленого за радянських часів Дня Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років. 
      9 травня – День Перемоги над нацизмом у Європі та завершення Другої світової війни. Цього дня весь світ вкриваються весняними квітами і величні пам’ятники, і скромні обеліски. Це означає, що пам’ять народна жива, що подвиг загиблих – незабутий. Свято Перемоги – це свято зі слізьми на очах, це свято радісне і гірке. Радісне, бо принесло на нашу землю мир, гірке, бо ціна цієї радості – життя мільйонів наших співвітчизників.

Пам'ятайте, друзі, цих людей довіку,
Тих, хто повернувся і поліг в боях.
І вклонімось всі ми низько до землі їм,

Квітами устелим їх тернистий шлях.

понедельник, 8 мая 2017 г.



Вшанування пам'яті загиблих воїнів



 День Перемоги Радянського Союзу над фашистською Німеччиною у Великій Вітчизняній війні був і залишається одним з найбільш шанованих свят у країнах колишнього Радянського Союзу. Перемога над фашистським безумством дісталася нам і всьому світу дуже дорогою ціною. Ніхто не забутий, ніщо не забуто. І ми будемо пам’ятати про це.

воскресенье, 7 мая 2017 г.

В Україні з 8 до 14 травня пройде Всеукраїнський тиждень безпеки дорожнього руху

 В Україні 8 травня розпочинається, як і в усьому світі, Тиждень безпеки дорожнього руху. Щороку у світі гине 1,5 млн осіб внаслідок дорожньо-транспортних подій. Близько 50 млн людей - це ті особи, які мають якісь травми внаслідок дорожньо-транспортних пригод. Тому на сьогодні Тиждень безпеки дорожнього руху спрямований на те, щоб громадяни разом із владою, громадськістю об'єдналися для вирішення питань, пов'язаних зі зниженням смертності, зниженням травматизму на наших дорогах .  В  період 2011-2016 рр. в Україні рівень травматизму та смертності внаслідок ДТП є одним із найвищих у Європі. Зокрема, за цей час зареєстровано 170 тис. ДТП, у них загинули 26,5 тисяч людей, травмовані 206 тисяч осіб. При цьому тільки за 2016 рік зафіксовано зростання кількості ДТП на 11,6%, а травмованих у дорожніх аваріях стало більше на 1,5%. Варто зазначити, що 43% загиблих у ДТП в 2016 році - це пішоходи та велосипедисти. Також за цей період у ДТП загинуло 1,4 тис.  дітей віком до 18 років.ДТП в Україні є першою за поширеністю причиною смерті молоді віком від 15 до 24 років та другою - серед дітей віком від 5 до 14 років .

пятница, 5 мая 2017 г.

177 років з дня народження 

П. І. Чайковського

  




  

  
 


Чайковський народився 25 квітня 1840 року у Воткінську, в родині директора Воткінського заводу. Вразлива дитина чуйно осягала навколишню природу і побут: з дитинства на все життя він перейнявся глибокою прихильністю до батьківщини, ввібрав у себе народні пісні. Наступні впливи західноєвропейської музичної культури не загладили в Чайковському цих запалих у його душу перших вражень.
     У десятилітньому віці Чайковський був відірваний від сім'ї: батьки віддали його в привілегійований навчальний заклад - в Училище правознавства в Петербурзі. Він закінчив училище в 1862 році. Але чиновницька кар'єра і порожнє світське життя не приваблювали Чайковського. У 1862 році він поступив у Петербурзьку консерваторію, тільки що засновану завдяки винятковій енергії й організаторському таланту великого музиканта-суспільника Антона Григоровича Рубінштейна. Закінчивши блискуче Петербурзьку консерваторію в 1865 році, Чайковський з 1866 року жив у Москві і викладав теорію музики в Московській консерваторії.
     Протягом десятиліття, не відриваючись від педагогічної роботи, Чайковський створив ряд видатних творів у всіх жанрах музики. Самі відомі з творів цієї пори: перші три симфонії, увертюра "Ромео і Джульєтта" (по Шекспіру), Перший струнний квартет, опера "Опричник", музика до казки Островського "Снігуронька" і поема-фантазія для оркестру "Буря" (по Шекспіру). У своїй першій симфонії Чайковський тонко запам'ятав картини російського пейзажу. В другій симфонії особливо чудова остання частина із широко розгорнутими танцювальними жанровими сценами.
     У 1874 році Чайковський складає Перший концерт для фортепіано з оркестром - твір невичерпної мелодійної свіжості і щедрості, як і опера "Коваль Вакула", написана в тому ж році. У 1875 році з'являється мелодійний романтичний балет "Лебедине озеро" з дивними ліричними вальсами. 
     У 1876 році Чайковський створює на основі епізоду з величної поеми Данте "Божественна комедія" приголомшливу по виразності, пристрасності і яскравості думок поему про людську любов - "Франческа да Реміні". 
     Роком пізніше Чайковський почав роботу над однією з найпоетичніших зі своїх опер - "Євгеній Онєгін" і над Четвертою симфонією, але завершив ці речі вже за кордоном, у Швейцарії, після перерви, викликаного нервовим захворюванням.
     Життя Чайковського надалі - це його творчість. Музика не була для нього панською розвагою на дозвіллі. Як тільки він віддався композиторській творчості, вона стало для нього справою життя.