Сьогодні - 32-га річниця Чорнобильської катастрофи

     Цього дня у 1986 році сталася аварія на Чорнобильській АЕС – найбільша техногенно-екологічна катастрофа сучасності.

26 квітня 1986 року о 1 год. 23 хв. на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався потужний хімічний вибух, який спричинив руйнування частини реакторного блоку і машинного залу.

     Внаслідок вибуху виникла пожежа, яка перекинулася на дах третього енергоблоку. Майже одразу на місце аварії приїхали пожежники. Вогонь гасили до 5 години ранку. Проте, у середині самого четвертого блоку його вдалося ліквідувати лише 10 травня, коли більша частина графіту згоріла.

Після вибуху та пожежі утворилася радіоактивна хмара, яка накрила не лише території сучасної України, Білорусі та Росії, але й території багатьох європейських країн – Швеції, Австрії, Норвегії, Німеччини, Фінляндії, Греції, Румунії, Словенії, Литви, Латвії. За Міжнародною шкалою ядерних подій (INES) цю аварію класифікували за найвищим – сьомим рівнем небезпеки. Від самого початку Москва та керівництво УРСР приховували факт аварії та наслідки екологічної катастрофи.

    У результаті цієї катастрофи з сільськогосподарського користування було виведено понад 5 млн га земель. Задля запобігання розповсюдженню радіації наприкінці 1986 року зруйнований реактор накрили спеціальним «саркофагом». За оцінками спеціалістів, під ним залишилося близько 95% палива, яке було в реакторі на момент аварії, а також значна кількість радіоактивних речовин, які складаються із залишків зруйнованого реактора. З міркувань безпеки 15 грудня 2000 року роботу Чорнобильської АЕС було припинено. Водночас об’єкт «Укриття», зведений у 1986 році, поступово руйнувався.

    З метою вшанування пам'яті жертв цієї трагедії в нашій школі було проведено тематичну лінійку, в якій учні класу взяли активну участь.

 

 

 

Чорнобильська трагедія - урок людству про те, що навколишнє середовище треба берегти

21 квітня  
Щороку, в третю субботу квітня, коли наша планета Земля вже готова до весняного оновлення, в Україні святкують День довкілля. Головною метою цього свята є поліпшення стану української природи. Багато заходів, що покликані відзначити цей день, проводяться на міському, обласному, та державному рівні. Це і озеленення теріторій, і прибирання парків, алей, і проведення різноманітних конкурсів на екологічну тематику, і організація конференцій, лекцій на тему охорони природи.
Раніше ця дата була днем проведення Стокгольмської конференції, яка дала старт екологічній програмі ООН - UNEP(United Nations Environment Network). Зараз ця программа є головним ідеологом проведення Дня довкілля у всьому світі. З 1998 року, згідно з Указом Президента України, в нашій державі щорічно відзначають цей день, як підтримку громадських організацій, що займаються охороною навколишнього середовища і ядерної безпеки України.

День довкілля в Україні майже співпадає з трагічною датою 26 квітня. Кожен мешканець пам’ятає, що саме в цей день сталася аварія на четвертому енергоблоці Чернобильскої АЕС. Безперечно, наслідки катастрофи – одна з найголовніших проблем довкілля, як в нашій країні, так і за її межами. І громадський обов’язок кожного з нас – пам’ятати і всіляко сприяти оздоровленню природи, що нас оточує.

5 квітня, четвер

Перша конституція

Перша українська конституція була прийнята на зборах козацтва біля містечка Тягина на правому березі річки Дністер 5 квітня 1710 року.

Повна назва цього документа — «Договір та Встановлення прав і вольностей Війська Запорозького та всього вільного народу Малоросійського між Ясновельможним гетьманом Пилипом Орликом та між Генеральною старшиною, полковниками, а також названим Військом Запорозьким, що за давнім звичаєм і за військовими правилами схвалені обома сторонами вільним голосуванням і скріплені найяснішим гетьманом урочистою присягою».

Пилип Орлик був близьким до гетьмана генеральним писарем, котрого після смерті гетьмана Івана Мазепи було обрано на раді старшин його наступником. Конституція Пилипа Орлика - скорочена назва документу, що визначав права і обов’язки обраного гетьмана. Ще її інколи називають Бендерською конституцією тому що вона була прийнята українським козацтвом саме біля містечка Тягина на правому березі річки Дністер, а турецька назва цого містечка — Бендери, нині це територія Молдови.

Міжнаро́дний день дитя́чої кни́ги — свято, встановлене з ініціативи та за ухвалою Міжнародної ради дитячої книги. Відзначається щороку (починаючи з1967) 2 квітня — в день народження великого казкаря Ганса Крістіана Андерсена. Цим підкреслюється надзвичайно важлива роль дитячої книги у формуванні духовного та інтелектуального обличчя нових поколінь Землі.Зазвичай до цього дня у багатьох країнах приурочують проведення тижня дитячої та юнацької книги. Проводять ранки, конкурси, виставки, конференції і фестивалі, присвячені найкращим книгам світу. Програми яскраві, розважальні, такі, що запам’ятовуються. 

Традиційно з нагоди свята представники IBBY організовують в школах різних країн урочисті заходи для дітей, зустрічі з авторами і ілюстраторами, конкурси на найкращий твір тощо. І скрізь, у всіх країн і народів королем свята вважається Андерсен. Чарівному казкарю Андерсену належать романи, п’єси, вірші, проте в літературі він залишився перш за все як автор казок та історій, що склали 24 збірки, виданих в 1835–1872. Світову славу Андерсену принесли його казки, в яких поєднується романтика і реалізм, фантазія та гумор і сатира. Біографія Андерсена теж нагадує казку, особливо якщо з довірою поставитися до його розповіді про себе в двох великих мемуарних нарисах «Казка мого життя». Твори Андерсена спонукали українського композитора Жанну Колодуб до створення багатьох музичних творів для дітей. Серед них — «Снігова королева» та інші.

У наш складний і бурхливий час, коли стрімко зростає потік інформації, що його дістає дитина з усіх можливих джерел, твори дитячих письменників проходять випробування на подальше життя. Наталя Забіла — одна з найстарших українських письменниць, яка писала переважно для дітей. Впродовж усього творчого життя вона сповідувала один принцип: для дітей треба писати так само добре, як і для дорослих, і навіть ще краще. Саме тому книжки письменниці й донині читають, знають і люблять. Зроблене Наталею Львівною в дитячій літературі важко переоцінити. Адже вона була фундаторкою української радянської дитячої літератури і стала її досвідченим майстром. Великою популярністю у юних читачів користуються збірки: «Під ясним сонцем», «Веселим малюкам», «У широкий світ», «Оповідання, казки, повісті», «Стояла собі хатка». Однією з найкращих книжок Наталі Забіли є цикл віршованих оповідань «Ясоччина книжка».

Відома українська поетеса Ганна Чубач казки почала складати для молодших сестер. Стіна в маленькій кімнаті письменниці завішана картинами. На них герої казок і віршів Чубач — ворони, коти і лебеді. Вони намальовані лаком для нігтів і прикрашені бісером. Сама поетеса говорить, що її казки не придумані, а життєві. 1983 року видавництво «Веселка» видало її першу дитячу книжку «Йшла синичка до кринички». Пізніше вийшла книжка «Веселі чомучки», а ще Ганна Чубач написала 11 абеток для дітей. Дитячі книги вбирають у себе цілий світ: все цікаве, що трапляється на світі, рано чи пізно в них потрапляє. Їх нескінченне строкате різноманіття тішитиме все нові й нові покоління дітвори.