Герої не вмирають : 

просто йдуть в небо

У кожного з нас це стоїть перед очами, але тільки митці бачать події настільки яскраво і багатогранно, що дозволяють осмислити це всім іншим". Уже чотири роки відділяють нас від Революції Гідності, давно розвіявся дим над Майданом, але варто почути перші акорди пісні «Пливе кача...», як на очі навертаються сльози. а пам’ять повертає до трагічних та героїчних подій зими 2013—2014 років. А сьогодні — один із тих днів, коли ми згадуватимемо ту зиму та вшановуватимемо Героїв Небесної..Саме в пам’ять про них на алеї Героїв Небесної Сотні вже освітили небеса Промені гідності, а люди запалили свічки пам’яті..

"Герої Небесної Сотні віддали життя за свободу і гідність - свою і кожного з нас. Герої не вмирають! Пам'ятаємо їх", - 



"Рівно чотири роки тому сталися незабутні події, які назавжди залишилися в пам'яті українців. Мирний протест громадян тодішня влада перетворила на криваву розправу. ...Я дуже добре пам'ятаю  18 лютого 2014 року, яке почалося з розстрілу людей на моїх очах у Маріїнському парку, продовжувалося в ніч з 18 на 19 штурмом, коли поруч палав Будинок профспілок, а ми всі разом вірили у нашу перемогу. 

День Героїв Небесної Сотні

Людина, розумна людина, завжди сподівається на краще. Це природно, адже ми не станемо заперечувати, що найчастіше обставини, що нас оточують, просто змушують нас це робити. Надія супроводжує нас, напевно всюди, але що ми готові зробити для того, щоб вона не залишилася марною. Далеко не кожній людині випадає така честь, щоб сприяти втіленню кращих сподівань. А сприяння, активне сприяння в цьому - є єдина причина, по якій здійснюється це велике таїнство, дане нам Богом. Адже погодьтеся: не важливо, пливемо ми за течією чи проти, але важливо - на краще або гірше, і важливо, що рухаємося, і рухаємося по милості Божій.

20-е лютого 2014-го року стало якоюсь переломною датою цієї надії на краще для всього українського народу. Відчуваючи глибокі і тривалі приниження та відвертий гніт з боку пострадянської корупційної, кримінально-комуно-кегебістско-олігархічної химери, багатонаціональний український народ пробудився. Він встав перед тираном і не залишився у смертельної байдужості до майбутнього своїх дітей, до теперішнього своєї, даної Богом душі, до гідності та честі свого доброго імені.

На жаль «грабіжники граблять, і грабуючи, граблять грабіжно». Так написано у Святому Письмі. Ця дата з’явилася яскравим доказом тих слів і деспотична система вирішила умертвити цю надію.

Чи можна умертвити надію? «Надія лицеміра загине» - так написано у Святому Письмі. Але чи можна назвати лицеміром того, хто віддає найдорожче, що у нього є - життя, заради ближнього свого, заради кращого життя для ближнього свого? Таку людину називають героєм. Такі люди не вмирають, а їх життя продовжується на Небесах, поруч з Отцем Небесним
                Дякуємо Вам, Герої України! Ви назавжди залишитесь
                                     у наших серцях…